Радіємо, радіємо!

 
 

Радіємо, радіємо!




 

У цю пору в хутір Тихі іКопили на земському тарантасі прибув щупленький урядовець з прізвищем гіркої трави — Симон Блекота.
Посередині вулиці земець переліз з тарантаса на кобилячу спину.

Интернет реклама УБС
 

Интернет реклама УБС

Интернет реклама УБС
 
Зліз неспроста. Верхом на коняці оголосив:

— Статечні господарі! Радійте! Я — ваш месія!
Статечні, кріпкенькі хуторяни шанобливо вклонилися:
— Радіємо, радіємо!.. Хто ви й звідкіля вас милостивий кинув у наші края?
Блекота пиховито відставив праву ногу і штрикнув пальцем у небо. Оцим величним жестом казав: «Я... Я удень хмари спиняю,, вночі небесні зірки здіймаю!..»
Уголос декларативно сповістив:
— Мене до вас кинуло земство. Верховодити!..
Слово «земство» спочатку ошарашило Кирила Тугокопилого. Але згодом він прийшов у тямки. Отакі верховодні жести: «Хмари спиняє!.. Зірки здіймає!.. Вроді злетів підходящий грак?»
Підступивши ближче, сміливіше перепитав:
— Звиняйте, ваша земська ласкавість! Яку ж ви нам пораду привезли? Чи хазяї будуть при своїй землі? Чи, може, ота злидота прийде розпоряджатися?
Тугокопилий трійчатами показав у бік сусідньої слободи Бідна. Долина.
— Ось ота — долинчанська? Що годами в нас, хазяїв, робили? Робили, робили, і здрасьте вам: «Давайте землю нарівно ділити! Ми теж їсти хочемо!» Будь ласка, приходь і їж! Накормлю і нагодую. Але ж ти, чоловіче, совість май! Ти прийди, поори, заволочи, засій, заскородуй, скоси, згреби, зв'яжи, змолоти... Ось тоді ми з тобою чесно й поділимося куском хліба. А виривати землю з господарської душі — заськи!
Тугокопилий без усякої делікатності помахав гострими вилами перед земським носом:
— Оце тобі хліб! Оце тобі й земля. Приходь — нагодую!..
Повненькі, кріпкенькі хуторяни захахакали, загомоніли й залементували:
— Формене безобразіє!.. їсти захотіли! «У вас,— кажуть,— хліб в амбарах цвіте-гниє?» Яке твоє розпрособаче діло? Я хазяїн? Мені, а не тобі всевишній послав! Дак ото, вибачайте, ми хазяї між собою і гомонимо: чи нема у вас. за пазухою лишньої програми. Акуратні шої... Щоб вона з твердим наміренієм сказала: «Хай буде порядок, на хазяйській межі! Не підступай! Осади назад!»
Блекота, не злізаючи з гнідої кобили, перехрестився:
— Клянуся — порядок буде! Хай ніхто на хазяйські межі не зазіхає. Огородимо хутір Тихі Копили високими тинами!
Вуличками й провулочками гайнули чутки: «Господарі, цілуйте ікони! Рятувальне щастя з неба впало. Хмари спиняє, і зірки здіймає... І межі!.. І межі хазяйські охороняє...
Правда, Блекота по хмарах не ходив, телят у бога не їв і зірок з неба не здіймав.
Сидів у земських апартаментах і темними вечорами на рахівниці ворожив: бути чи не бути.
Чи скоро наступить та довгождана часина, коли й він, забутий і людьми і світом, з повітового вікна махоне й хоч на поганеньку шкапинку плигоне.
Збереться та й гайда — степами, хуторами. Гасоне діла вершити... Незалежного тина городити...

 


На сайте cvety-flora.ru можно купить оптом живые цветы на свадьбу . Озеленение интерьеров.

 

Конспекти уроків — це зібрання конспектів уроків з різних предметів, це той базис, на якому будується урок: що вчитель має розповісти учням, що учні мають обов'язково вивчити та які завдання зробити, які відеоматеріали та ілюстрації варто продемонструвати, що слід дати на додаткове опрацювання та домашнє завдання.



Обновлен 16 авг 2014. Создан 20 дек 2013



 

vk.com/znakomstvavukraine